Дослідження громадської думки мешканців Києва щодо оцінки рівня їх життя  та зайнятості протягом 2019-2020 років засвідчило зміни негативного характеру. Так, наприкінці 2020 року більше половини киян – 52% – відзначили погіршення власного рівня життя. Це на 23% більше, ніж наприкінці 2019 року. Про це стало відомо з результатів опитування, проведеного комунальною науково-дослідною установою «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».

Опитування мешканців столиці проводилось за репрезентативною для м. Києва вибіркою обсягом по 2000 осіб, старших за 18 років (стандартні відхилення при достовірних 95% співвідношення змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5  складають 1,4-2,3%) в три хвилі протягом 2019-2020 років. Загалом, відповіді на запитання дали понад 6 тисяч респондентів.

В грудні 2019 року кожен другий містянин повідомляв про стабільність своїх статків, а погіршення життєвого рівня відчували менше третини. Проте наприкінці 2020 року ситуація стала протилежною: частка киян, які повідомили про погіршення свого життєвого рівня, переважала кількість тих, хто зазначав його незмінність.

Крім того, наприкінці 2020 року спостерігалося зростання частки тих киян, які відчували загрозу втратити роботу у найближчій тримісячній перспективі. Їх виявилась майже третина (28%) на противагу 17% кінця 2019 року. При цьому наприкінці 2019 року кожен другий був переконаний у стабільності власного робочого місця, але за рік цей відсоток зменшився до 37%.

Дещо зріс і відсоток тих, кому властива непевність відносно власної трудової зайнятості у разі необхідності пошуку роботи. Так, зменшилася кількість переконаних, що легко знайдуть роботу за фахом. Разом з тим, збільшилася кількість тих, хто не впевнений у легкому пошуку роботи - з 27% наприкінці 2019 до 32% на кінець 2020 року.  При цьому станом на середину 2020 року 16% мешканців столиці, незалежно від статі, зазначали про втрату ними роботи внаслідок дії карантину.

Разом з тим, протягом 2019-2020 років залишалось стабільним самовизначення киян щодо їх матеріального становища: в межах 40-44% тих, хто віднесли себе до «середнього» та «нижче середнього» майнового стану, в межах 7-10% - до «найбідніших», 1-3% - до «багатих та вище середнього». Згідно з відповідями киян, порівнюючи кінець 2019 року та 2020 року, дещо збільшилася частка тих, хто витрачає на харчування більше половини сімейного бюджету, що є непрямим свідченням зниження їх матеріального рівня.

Як зазначають в КНДУ «НДІРоМ», більшість змін негативного характеру в оцінці киянами рівня їхнього життя протягом 2019-2020 років зумовлена економічними наслідками введення локдауну через пандемію COVID-19.