Стратегія розвитку міста Києва до 2027 року має на меті забезпечити рівний доступ до публічного простору, працевлаштування, сервісів і послуг для всіх, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, майнового стану та місця проживання. Принцип безбар’єрності є наскрізним для стратегічного розвитку всіх сфер життєдіяльності столиці. Про це під час засідання Робочої групи з актуалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року з продовженням її дії до 2027 року сказав перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
«Філософія міста «життя без обмежень», закладена в проєкті Стратегії–2027, продовжить перетворення Києва в безбар’єрне місто, застосовуючи принципи фізичної, інформаційної, цифрової, освітньої та економічної доступності», – зазначив Микола Поворозник.
Так, за його словами, у проєкті головного стратегічного документа Києва, над яким сьогодні працює міська влада, для забезпечення економічної доступності передбачено підвищення конкурентоспроможності громадян на ринку праці, створення додаткового попиту на робочу силу, сприяння працевлаштуванню незайнятого населення та розвиток інклюзивного ринку праці. Для цього з урахуванням потреб ринку надаватимуться послуги з перепідготовки, підготовки та підвищення кваліфікації осіб зі статусом безробітного, зокрема громадян із числа ВПО, учасників бойових дій і людей з інвалідністю.
«Доступність громадського транспорту часто є ключовим фактором комфортного пересування містом для людей з інвалідністю. Тому Стратегія–2027 передбачає розвиток транспортних мереж міста на основі принципів безбар’єрності, доступності, сталої мобільності та кліматичної нейтральності. На практиці це означатиме, що громадський транспорт, пішохідний простір, дороги, мости та шляхопроводи в столиці ставатимуть більш дружніми, зокрема, для людей з інвалідністю», – зазначив Микола Поворозник.
Принцип фізичної безбар’єрності, закладений у проєкті Стратегії–2027, полягає в розвитку інклюзивної, доступної та безпечної міської інфраструктури, яка відповідатиме потребам різних мешканців і мешканок столиці. Зокрема, це стосується доступності житлових будинків із безпечними, комфортними умовами проживання, зокрема і для маломобільних груп.
Передбачений також розвиток інклюзивної мережі закладів освіти зі створенням безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу, перетворення закладів охорони здоров’я, соціальної підтримки, фізичної культури і спорту в безбар’єрне середовище, розвиток культурних просторів і кластерів з урахуванням принципів багатофункціональності, поліцентричності та доступності.
«Цифровізація є однією з вимог часу, оскільки сприяє ширшому доступу мешканців столиці до міських сервісів і публічних послуг. Тож у проєкті Стратегії розвитку міста до 2027 року передбачено подальший розвиток електронних сервісів житлово-комунальної сфери столиці, транспорту, онлайн-освіти, медичних та адміністративних послуг», – сказав Микола Поворозник.
Крім того, актуалізований проєкт Стратегії–2027 передбачає проведення регулярної оцінки, моніторингу й контролю громадських просторів і публічних сервісів щодо їхньої безбар’єрності та доступності для всіх соціальних груп.