Експерти спільно з киянами опрацювали пропозиції до проєкту Стратегії розвитку міста Києва до 2035 року

Протягом двох тижнів у Київській міській державній адміністрації відбувались засідання експертних груп у рамках розробки проєкту Стратегії розвитку Києва до 2035 року. Вісім засідань за участю понад двох сотень експертів у різних галузях, представників КМДА та депутатського корпусу Київської міської ради, бізнесу та громадськості були присвячені найактуальнішим питанням життя столиці та візії щодо шляхів її розвитку в довгостроковій перспективі. Про це повідомили в Департаменті економіки та інвестицій КМДА.

«Ми запитали у киян: яким вони бачать своє місто в майбутньому? Отримали чимало відгуків і створили поле для діалогу, де кожен, хто має ідеї та своє бачення розвитку столиці, міг ним поділитись та почути висновок експертів. Під час засідань спільно були визначені та скореговані окремі пріоритети, оперативні цілі, завдання та індикатори їх досягнення. Усі напрацювання будуть внесені у фінальний проєкт Стратегії, яка закладе якісний розвиток нашого міста та підвищення добробуту його мешканців», – зазначили в Департаменті.

Засідання експертних груп проходили з 12 до 23 липня 2021 року. Кожне з них було присвячене окремій темі, а саме:

1. Промисловість та розвиток підприємництва. Ринок праці. Інвестиції. Адміністративні послуги.

2. Розбудова міста і земельні відносини. Публічний простір.

3. Житлово-комунальне господарство. Екополітика та охорона довкілля. Безпека та цивільний захист.

4. Транспорт та міська мобільність.

5. Соціальна підтримка та допомога. Охорона здоров’я та здоровий спосіб життя. Освіта.

6. Культура. Історико-культурна спадщина. Туризм.

7.  Інформаційно-комунікаційні технології.

8.  Управління містом.

Так, наприклад, серед основних цілей та завдань Стратегії-2035 щодо транспортної сфери експерти назвали необхідність упровадження принципів сталої міської мобільності та забезпечення пішохідної досяжності об’єктів повсякденного громадського обслуговування та надання соціальних послуг шляхом переходу до поліцентричної моделі планування міста, оновлення рухомого складу громадського транспорту комфортними та екологічними автобусами, тролейбусами, трамваями та електробусами, розвиток транспортної інфраструктури та шляхової мережі, нові маршрути громадського транспорту, облаштування перехоплюючих паркінгів і пішохідних зон, а також розвиток велосипедного руху і легкого персоніфікованого електротранспорту. Окрема увага була приділена цифровізації транспортної сфери: упорядкуванню мережі та схем руху транспорту біля великих пересадочних вузлів на в’їздах у місто Київ, а також інтеграції транспортних систем міста і прилеглих територій Київської агломерації.

У рамках засідань були також розглянуті питання, зокрема, щодо важливості модернізації комунальної інфраструктури – енергетичного господарства, водопостачання та водовідведення, житлового та ліфтового фонду, ухвалення нового Генерального плану, інвентаризації земель, аудиту проблемних забудов у столиці.

Також були окреслені проблемні питання, які потребують нагального вирішення: ревіталізація малих річок Києва, демеркуризація територій небезпечних виробництв, зокрема, заводу «Радикал».

Ключові питання щодо розвитку інформаційно-комунікаційних технологій стосувалися максимально повного переходу до надання публічних послуг в електронному вигляді, відкритості і доступності баз даних, сервісів та інформації, розвитку інтернету речей та цифрових технологій в усіх сферах міського господарства. Зокрема, обговорювалась доцільність створення платформи для ефективного розповсюдження цифрових освітніх ресурсів і матеріалів, розвитку електронних сервісів у сфері охорони здоров’я, культури, туризму та інших.

Для перетворення міста Києва на єдиний креативний простір пріоритетними завданнями були визначені такі як: забезпечення поліцентричності культурної пропозиції, розвиток, модернізація та оновлення матеріально-технічної бази закладів культури у відповідності до вимог часу, розширення надання культурних послуг у цифровому середовищі, створення культурних просторів і кластерів у місцях, наближених до місць проживання.

Експерти також запропонували додати до проєкту Стратегії розвитку міста Києва до 2035 року ще одну стратегічну ціль: «Київ – здорове місто», яка буде виражена завданнями та індикаторами індексу здоров’я, індексу щастя та тривалістю життя населення в усіх напрямах розвитку столиці.

Доопрацьований проєкт документу буде розглянуто на засіданні Керівного комітету з розробки проєкту Стратегії розвитку Києва до 2035 року і направлено до постійних комісій Київської міської ради.